Проблеми україномовної локалізації комп’ютерних програм
Анотація
Локалізацією програмного забезпечення (перекладом програм) називають адаптацію під національні вимоги, включаючи забезпечення роботи програм з регіонально-залежними форматами даних і форматами друку, зміну символів, які використовуються, малюнків, колірних комбінацій, музичних фрагментів і т. ін. згідно з культурою цільової аудиторії [3, с. 32]. Локалізація тексту реалізується на двох рівнях: поверхнева локалізація стосується мовного рівня, передбачає функціональну відповідність оригіналу і перекладу, забезпечується еквівалентним або адаптивним перекладом та оцінюється залежно від ступеня досягнення перекладачем поставленої перед ним мети: адаптація «чужої» метричної системи до національної; зазначення дат та часу в усталеній для мови-реципієнта формі тощо; глибинна локалізація скерована на адаптацію тексту до специфічної для культури, ментальності, системи цінностей, конвенціоналізованих зразків поведінки в певній комунікативній ситуації тощо.
Посилання
Бондарчук Л. Особливості локалізації програмного забезпечення українською мовою / Л. Бондарчук // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. – К.: Ін-т української мови НАН України, 2006. – Вип. 14. – С. 184–187.
Булаховський К. Стан i проблеми розвитку україномовної локалiзацiї комп’ютерних програм» / К. Булаховський // Українська мова, 2010, № 4. – C. 93–97.
Єлісєєва С. В. Переклад і локалізація у сфері інформаційних технологій / С. В. Єлісєєва // Наукові праці. Філологія. Мовознавство. Випуск 243. Том 255, 2015. – С. 32–37.
Міщенко А. Л. Мультилінгвальна текстова комунікація у світлі сучасних лінгвістичних технологій (на матеріалі технічної документації): дис.... д-ра філол. наук: спец. 10.02.21 / А. Л. Міщенко. – Київ, 2015. – 503 с.
Чрділелі Т. В. Лінгвістичні особливості локалізації програмного забезпечення / Т. В. Чрділелі, Н. В. Кожемяченко // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна. – 2016. – Вип. 62. – С. 345–348.
