Аналіз комунікаційних функцій суб’єктів, які формують інформаційний простір держави в період воєнних дій
Abstrakt
Практично будь-які дані, поширені в інформаційному просторі, за наявності запиту на інформацію відповідної тематики у суспільстві можуть істотно вплинути на громадську думку та, щонайменше, викликати сильні емоції у численних аудиторій. В історичній ретроспективі держава зберігала монополію на медіа, особливо під час війни. Конкурувати з державними медіа могли хіба що чутки, листівки або інший, апріорі нечисленний і складно поширюваний «самвидав». Актуальність фактичної детермінації та правового регулювання ролі і місця суб’єктів формування інформаційного середовища полягає в тому, що зараз учасником наповнення інформаційного простору може стати кожен власник смартфона, а це, зі свого боку, кардинально змінює правила гри та робить інформаційний простір окремим полем бою, а інформаційний складник – повноцінним складником війни.
Bibliografia
Конституція України. URL: http://surl.li/hinkt
Закон України «Про оборону України». URL: http://surl.li/hinlk
Закон України «Про національну безпеку України». URL: http://surl.li/hinlp
Указ Президента України № 56/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 грудня 2021 року «Про Стратегію забезпечення державної безпеки». URL: http://surl.li/ffrqv
Указ президента України від 28 грудня 2021 року № 686/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 року «Про стратегію інформаційної безпеки».
Доктрина зі стратегічних комунікацій ВКП 10-00(49).01 наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 12.10.2020. URL: http://surl.li/gczmj
Гібридна війна Росії проти України. Як перемогти на інформаційному фронті. URL: http://surl.li/hinlx
Україна: журналісти на передовій: збірка / упорядники: Алла Малієнко, Юрій Боднар, Анатолій Яковець. Київ: Видавничий дім журналу «Пам’ятки України», 2023. 480 с.
